Джерело: http://mahniy.blox.ua/2010/01/Yaoj-kultura-gomoerotika-po-yaponski.html
Яой - це унікальний, суто японський мета-жанр малюнкових романів-коміксів (манга) і анімаційних фільмів (аніме) для дівчат, де зображуються любовні відносини між юнаками або чоловіками. Саме слово "yaoi" - скорочення від фрази "Yama nashi, ochi nashi, imi nashi", тобто - "Ні кульмінації, ні сенсу, ні розв'язки".
На відміну від християнської європейської культури, японська культура ніколи не вважала гомосексуальність чимось ганебним. Навпаки, деякі трактати по бусідо (кодексу честі самурая) стверджували, що справжньому самураю більш пристали відносини з іншим самураєм, аніж із жінками, близькість з якими може відвертати воїна від виконання своїх обов'язків.
До того ж, японська естетика стверджувала, що гарний чоловік - це чоловік "жіночний", привабливий, культурний, а не м'язистий мачо. Саме такими були герої класичних японських епічних творів, і саме вони стали взірцем для молодих дівчат. Так трапилося тому, що ці епоси створювалися не чоловіками, як це було в Європі, а жінками, які надавали улюбленим героям власні риси.
Варто відзначити, що це була саме "жіноча" манга, яка малювалася жінками для дівчат. Справжні японські гомосексуальні чоловіки зазвичай негативно ставляться до яою. Проте серед японок він користується постійним успіхом. У даний час яой став мета-жанром, тобто, він буває і комедійним, і драматичним, і детективним, і фентезі, і науково-фантастичним.
Згодом (1970-80-ті роки) на додаток до професійної манги такого роду з'явилася і аматорська, яку, власне, спочатку і назвали "яой". Зазвичай аматорський яой - це манга про відомих красенів (персонажів популярних чоловічих манга- і аніме-серіалів), які мають гомоеротичні взаємини. Її стали називати "яой", тому що, на відміну від професійної, аматорська манга рідше дотримувалася класичних уявлень про будову літературного твору (особливо щодо тріади "зав'язка-кульмінація-розв'язка"), проте містила відверті еротичні і порнографічні гомосексуальні сцени .
Визначаючи специфіку сексуальних відносин у японському суспільстві, слід зазначити, що існуюча ґендерна система завжди працює проти жінки, відмовляючи їй у сексуальній суб'єктності. З часів Конфуція і до теперішнього часу жіноча сексуальність співвідноситься виключно з функцією материнства і форматується ідеями культу сім'ї. Така ситуація дуже відрізняється від ситуації, наприклад, американських жінок для яких сфера сексуального, навіть у контексті сім'ї, розглядається як поле особистісної самореалізації і самовираження.
Опис рівноправних гетеросексуальних відносин у культурній продукції є майже нездійсненним завданням через японську патріархальну систему цінностей. Саме тому жінки-мангаки у своїх еротичних творах уважають за краще зображувати гомосексуальний секс. Як зізналася одна японка, "картини чоловічого гомосексуалізму - єдине зображення чоловіка, який любить когось на рівних. Це та любов, про яку ми мріємо".
Проте романтичні і сексуальні відносини в цих історіях можна визначати гомосексуальними лише умовно, оскільки вони є швидше своєрідною інтерпретацією, "фантазією" про те, що значить чоловіча гомосексуальна любов. Чоловічі персонажі не тільки не зображують чоловіків-геїв, вони, насправді, зовсім не уособлюють реальних чоловіків. Бісьонени (яп. бісьо:нэн – красивий юнак) візуально презентують якийсь двостатевий ідеал: високі стрункі тіла, високі вилиці і видатні підборіддя, великі очі й довге волосся.
Коли персонажі займаються коханням, досить важко визначити їх статеву приналежність, особливо якщо вони зображені зі спини. Крім того, їхня поведінка відрізняється емоційністю і вразливістю, тобто рисами, що традиційно відносяться до "жіночих". На думку дослідників, бісьонени є вигаданими істотами, що створюються японками як вираз їхнього невдоволення сучасними ґендерними стереотипами, які обмежують жінок у реальному світі. Цей висновок підтверджується тим фактом, що дія часто розгортається у футуристичних, фантастичних спільнотах. Тому яой може бути визначений як жіночий фантастичний жанр, вигаданий світ, що надає авторкам і глядачкам можливість на якийсь час відійти від повсякденних проблем.
Аналітики зазначають, що ці історії про геїв, написані жінками для жінок, насправді взагалі не про геїв. Не дивно, що японські чоловіки-геї, як правило не ідентифікують себе з гарними хлопцями з жіночої манги, вважаючи їх виключно плодом жіночої уяви. Результати дослідження японського соціолога Ядзіме Масамі засвідчили, що ідеалізовані "гомосексуальні" персонажі і примхливі сюжети жіночих коміксів, як правило, аж ніяк не викликають у чоловіків-геїв, які читають їх, відчуття впізнавання або ототожнення себе з персонажами.
Отож, зображення чоловіків-геїв у жіночих медіа мало говорить нам про цю категорію чоловіків, але швидше свідчить про проблемні відносини японок з традиційними для Японії зразками мужності.
Проте, незважаючи на досить "фантастичне" зображення схильних до гомосексуальності вродливих юнаків у манзі та аніме, ці історії позитивно вплинули на реальне ставлення японок до справжніх геїв.
Деякі яойщиці пояснюють своє захоплення як протест проти гетеросексизму й чоловічого шовінізму в романтичних художніх творах. Причому люди, які проголошують себе яойщиками або яойщицями, можуть бути переконаними гетеросексуалами та толерантними до гомосексуальних відносин взагалі.
Російськомовні інтернет-сайти свідчать, що яойщики вже утворили специфічну молодіжну навкологейську субкультуру. Yamete! Oshiri Ittai! (яп. Припиніть! Болить дупа!) - так іноді, жартома, розшифровують абревіатуру «ЯОЙ» (YAOI) в інтернет-спільноті.
На відміну від християнської європейської культури, японська культура ніколи не вважала гомосексуальність чимось ганебним. Навпаки, деякі трактати по бусідо (кодексу честі самурая) стверджували, що справжньому самураю більш пристали відносини з іншим самураєм, аніж із жінками, близькість з якими може відвертати воїна від виконання своїх обов'язків.
До того ж, японська естетика стверджувала, що гарний чоловік - це чоловік "жіночний", привабливий, культурний, а не м'язистий мачо. Саме такими були герої класичних японських епічних творів, і саме вони стали взірцем для молодих дівчат. Так трапилося тому, що ці епоси створювалися не чоловіками, як це було в Європі, а жінками, які надавали улюбленим героям власні риси.
Варто відзначити, що це була саме "жіноча" манга, яка малювалася жінками для дівчат. Справжні японські гомосексуальні чоловіки зазвичай негативно ставляться до яою. Проте серед японок він користується постійним успіхом. У даний час яой став мета-жанром, тобто, він буває і комедійним, і драматичним, і детективним, і фентезі, і науково-фантастичним.
Згодом (1970-80-ті роки) на додаток до професійної манги такого роду з'явилася і аматорська, яку, власне, спочатку і назвали "яой". Зазвичай аматорський яой - це манга про відомих красенів (персонажів популярних чоловічих манга- і аніме-серіалів), які мають гомоеротичні взаємини. Її стали називати "яой", тому що, на відміну від професійної, аматорська манга рідше дотримувалася класичних уявлень про будову літературного твору (особливо щодо тріади "зав'язка-кульмінація-розв'язка"), проте містила відверті еротичні і порнографічні гомосексуальні сцени .
Визначаючи специфіку сексуальних відносин у японському суспільстві, слід зазначити, що існуюча ґендерна система завжди працює проти жінки, відмовляючи їй у сексуальній суб'єктності. З часів Конфуція і до теперішнього часу жіноча сексуальність співвідноситься виключно з функцією материнства і форматується ідеями культу сім'ї. Така ситуація дуже відрізняється від ситуації, наприклад, американських жінок для яких сфера сексуального, навіть у контексті сім'ї, розглядається як поле особистісної самореалізації і самовираження.
Опис рівноправних гетеросексуальних відносин у культурній продукції є майже нездійсненним завданням через японську патріархальну систему цінностей. Саме тому жінки-мангаки у своїх еротичних творах уважають за краще зображувати гомосексуальний секс. Як зізналася одна японка, "картини чоловічого гомосексуалізму - єдине зображення чоловіка, який любить когось на рівних. Це та любов, про яку ми мріємо".
Проте романтичні і сексуальні відносини в цих історіях можна визначати гомосексуальними лише умовно, оскільки вони є швидше своєрідною інтерпретацією, "фантазією" про те, що значить чоловіча гомосексуальна любов. Чоловічі персонажі не тільки не зображують чоловіків-геїв, вони, насправді, зовсім не уособлюють реальних чоловіків. Бісьонени (яп. бісьо:нэн – красивий юнак) візуально презентують якийсь двостатевий ідеал: високі стрункі тіла, високі вилиці і видатні підборіддя, великі очі й довге волосся.
Коли персонажі займаються коханням, досить важко визначити їх статеву приналежність, особливо якщо вони зображені зі спини. Крім того, їхня поведінка відрізняється емоційністю і вразливістю, тобто рисами, що традиційно відносяться до "жіночих". На думку дослідників, бісьонени є вигаданими істотами, що створюються японками як вираз їхнього невдоволення сучасними ґендерними стереотипами, які обмежують жінок у реальному світі. Цей висновок підтверджується тим фактом, що дія часто розгортається у футуристичних, фантастичних спільнотах. Тому яой може бути визначений як жіночий фантастичний жанр, вигаданий світ, що надає авторкам і глядачкам можливість на якийсь час відійти від повсякденних проблем.
Аналітики зазначають, що ці історії про геїв, написані жінками для жінок, насправді взагалі не про геїв. Не дивно, що японські чоловіки-геї, як правило не ідентифікують себе з гарними хлопцями з жіночої манги, вважаючи їх виключно плодом жіночої уяви. Результати дослідження японського соціолога Ядзіме Масамі засвідчили, що ідеалізовані "гомосексуальні" персонажі і примхливі сюжети жіночих коміксів, як правило, аж ніяк не викликають у чоловіків-геїв, які читають їх, відчуття впізнавання або ототожнення себе з персонажами.
Проте, незважаючи на досить "фантастичне" зображення схильних до гомосексуальності вродливих юнаків у манзі та аніме, ці історії позитивно вплинули на реальне ставлення японок до справжніх геїв.
Деякі яойщиці пояснюють своє захоплення як протест проти гетеросексизму й чоловічого шовінізму в романтичних художніх творах. Причому люди, які проголошують себе яойщиками або яойщицями, можуть бути переконаними гетеросексуалами та толерантними до гомосексуальних відносин взагалі.
Російськомовні інтернет-сайти свідчать, що яойщики вже утворили специфічну молодіжну навкологейську субкультуру. Yamete! Oshiri Ittai! (яп. Припиніть! Болить дупа!) - так іноді, жартома, розшифровують абревіатуру «ЯОЙ» (YAOI) в інтернет-спільноті.
Комментариев нет:
Отправить комментарий