"Gay Sneaker Fetish": кросівки як ґейський фетиш

“Рабів кросівок” (амер. Sneakerslaves) не бентежать брудні шкарпетки в роті, їм подобається вдихати запах спітнілих кросівок та облизувати їх. Ну що ж, у кожного свої фетиші…

Sneakers (амер.) – кросівки 

Slave (англ.) – невільник, раб

“Gay normalis”: п’ять критеріїв ґейської ідентичності

1. Усвідомлене визнання своєї гомосексуальності.
2. Наявність в реальному досвіді чи фантазіях сексуальних потягів, еротичних і любовних почуттів до чоловічої статі.
3. Позитивне ставлення до власної гомосексуальної орієнтації.
4. Залученість у середовище  друзів-ґеїв.
5. Читання видань, споживання відео- та іншої культурної продукції для гомосексуальних чоловіків. 

Обнаженная Спарта: нагота без педерастии?

Текст: Андрей Савельев

Настоящая Спарта: без фантазий и наветов

Многие античные источники свидетельствуют, что в Спарте педерастии не существовало, хотя был обычай ценить юношескую красоту. Чувственное желание в этом случае считалось постыдным и противоестественным как если бы подобное вожделения возникало бы между отцом и сыном или братьями. Замеченный в подобном терял гражданские права и считался обесчещенным. 

Афинские ненавистники Спарты полагали отсутствие чувственности между мужчинами и мальчиками делом невероятным. Комедиографы, как и в наши дни не склонные соблюдать приличия, стремились представить Спарту чуть ли ни центром педерастии.

Возбужденное внимание как в древности, так и в наши дни, вызывает вопрос о спартанских гимнопедиях – гимнастических праздниках, которые с 670 г. до н.э. ежегодно проводились в Спарте, а позднее были посвящены спартанцам, погибшим в битве при Фирее (544 г. до н.э.), и сопровождались танцами и телесными упражнениями нагих мальчиков (Gymnopaedia - буквально танец нагих мальчиков). Особую пикантность историки и любопытствующие видят в занятиях в гимнасиях, где, как утверждается, юноши и девушки упражнялись обнаженными и даже наблюдали друг за другом. То ли с целью склонить кого-то к браку, то ли с целью стимулировать мужество.

В действительности слово gymnos означало не только «обнаженный», но и «одетый только в хитон». Хитон был обычной одеждой спартанцев обоего пола. Если на соревнованиях мужчины и юноши, действительно, могли выступать обнаженными, как это было принято в остальной Греции, то участницы состязаний в беге и борьбе, скорее всего, были все же одеты в хитоны. Занятия в гимнасиях, где обнажение могло быть связано с тем, что спартанцы берегли свою одежду, не предполагало зрителей. Любому зеваке следовало либо раздеться и присоединиться к занятиям, либо уходить прочь. Об этом сообщает Платон.

Целомудренность обстановки в гимнасиях отмечал даже такой скабрезник, как комедиограф Аристофан, который в одном из своих сочинений («Облака») описывает, как спартанская молодежь, сидя на песке, чинно вытягивала ноги, чтобы случайно не открыть срамоты, а потом заметала отпечатки своих тел, чтобы не возбудить дурных мыслей.

Новорічні гейкання: “ішов хлопець за волами, та й на воли гейкав”

Серед надзвичайно цінних реліктів староукраїнського світобачен­ня сучасні культурологи відзначають “гейкання” під Новий рік та “посипання-засівання” на Новий рік.

Виявляється, що новорічні “гейкання” – це символізація оранки, адже найчастіше колись “гейкали” поганячи во­лів, які тягнули плуга. 

За часів Київської Русі був звичай кликати “Плуг” (сузір’я), який ніби падає у цей час на Землю, себто опускається низько над обрієм.

Етнографічні дослідження засвідчують, що ще в першій половині ХХ ст. на свято Щедрого вечора парубки захо­дили з чепігами (поруччями плуга) до хати, приспівуючи імітували оранку, сіяли хлібні зерна. 

З середини століття ритуал гейкання перейшов до підлітків. Під Новий рік, 31 грудня старого стилю, підлітки 9-11 років ходили “гейкати”. 

Гей, гей! Кілько в решеті дірочок,

а на оборі овечок.

Гей, гей! Кілько в плоті коликів,

а на оборі воликів.

Гей, гей! Дванадцять волів,

дванадцять коров,

Аби наш газда був здоров!

Тоді вже господиня чи господар виносили дітям гостинці.

Ця символічна оранка-сівба українців знаходить типологічні паралелі у новорічних звичаях багатьох народів Європи. Первісний магічний сенс подібних обрядових дій, найвірогідніше, полягав у тому, щоб стимулювати продуктивні сили землі.

Відомий факт, що у багатьох народів плуг символізує фалос, тому плугом начеб зорюють двір і засівають його, що є символом запліднення жінки.

Деякі сучасні дослідники зазначають, що саме з появою плуга чоловіки стають справжніми господарями на полі, а чересло – вертикальний ніж у плузі, який міститься перед лемешем – інтерпретують як статевий член у стані ерекції, що виконує стосовно землі злягальні рухи і заглиблюється у неї.

Що кажуть словники?..

ГЕЙКАННЯ – дія за значенням гейкати; гейкати – викрикувати “гей”, підганяючи волів, корів або коней; співати пісню, у якій повторюється “гей”, або кричати “гей”.

ГЕЙ

1. Спонукальне слово, яким підганяють волів, корів або коней: “Гей, гей, гей, мій чорний воле! Нива довга, в стернях поле...”

2. Уживається як оклик при звертанні – “Гей, Іване, моє серце в’яне!”

3. Уживається як заклик, заохочення до дії: “Гей до мене! Є у мене і варене й печене!”

4. Виражає піднесення, захоплення чим-небудь: “Гей, степи-поля, розкіш моя!”

5. Пісенний вигук: “Гей, коню, гей, не одставай! Гей, коню, коню, поспішай!”

ГЕЙ (від грец. γη – земля) – у складних словах відповідає поняттю “земля”, напр. апогей.

ҐЕЙ (англ. gay) – чоловік, що пов’язує свою психоемоційну й сексуальну сферу із чоловіками та визнає себе ґеєм.

Ґейська Піднебесна: “рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає”

Ілюстрація: Райан Грант Лонг (Ryan Grant Long)   

Десять імператорів династії Хань (206 до н.е. - 220 н.е.), як засвідчують давньокитайські історичні хроніки, були відомі своєю пристрастю до одностатевого інтиму. Найвідомішою є історія кохання імператора Айді Хань (І ст. до н. е.) до молодого красеня Дун Сяня. Переказують, що фаворит супроводжував імператора в усіх поїздках і завжди спав з ним в одному ліжку. Зворушливим епізодом в цій історії вважається випадок, коли імператор, аби піднятися з ліжка не розбудивши коханця, обережно відрізав рукав своєї сукні, на якому той заснув.

Відтак, вираз “відрізаний рукав” у китайській мові тривалий час використовувався як натяк на пристрасть до одностатевого кохання.

Китайські соціологи, які наприкінці ХХ ст. вперше провели широкі дослідження статевої поведінки найчисленнійшої нації в світі, зробили висновок, що, як і у випадку із багатьма іншими країнами, щонайменше 1-5% китайців – гомосексуальні. За результатами соціологічного опитування гомосексуальна поведінка відзначена у 0,5% міських і 2,7% сільських мешканців, що перебували до того ж у традиційному шлюбі та у 7% студентів коледжів й університетів. У 2001 році нестандартна сексуальна орієнтація була виключена з “Китайської класифікації розумових відхилень”. За даними китайського уряду, опублікованими у 2004 році, національна ґей-спільнота нараховувала 10 мільйонів осіб, але деякі експерти схильні подвоювати цю цифру.

Незважаючи на лібералізацію законодавства, домінуючі культурні традиції  Піднебесної залишаються незмінними, а згідно з ними чоловіки мають одружуватися. Навіть якщо ці чоловіки гомосексуальні. Багатьом це може здатися парадоксом, але для китайців це природно, бо у Китаї створення чоловіком сім’ї є провідною поведінковою рисою. За даними дослідників, після 30 років одружується більше 90% китайських ґеїв. Тим не менше вони продовжують знаходити собі сексуальних партнерів однієї статі. Більшість дружин гомосексуалів зазвичай реагують на це досить спокійно – більше невдоволення викликає у них зв’язок чоловіка з іншою жінкою.

Гомосексуальна орієнтація: глобальне й індивідуальне

Активіст ЛГБТ-спільноти і виконавчий директор ВБО "Точка опори" Богдан Глоба в ефірі телеканалу TVI від 25.11.2014. Про усвідомлення сексуальної орієнтації, про камін-аут з трибуни Верховної Ради, про латентних геїв в Україні і дискримінацію.

Київський "LIFT": ґейський поверх

Сторінка VK: http://vk.com/liftclub1

Вперше

Andrew Christian: не просто труси!

Джерело: http://www.andrewchristian.com/index.php/videos.html

Ролики чоловічої нижньої білизни можуть тривати чотири хвилини!

Гомосексуальність – це (не)природньо

Текст: Павло Зуб'юк

Протест проти гомосексуальності – значно більш неприроднє явище, ніж сама гомосексуальність.

Я вважаю тему легалізації одностатевих шлюбів неактуальною, такою, що відволікає від нагальних потреб суспільства. Тим не менш, дискусії на цю тему виникають доволі часто.

 У таких дискусіях часто трапляється такий аргумент: гомосексуальність – це неприродньо. Головне призначення людини – залишити потомство, гомосексуальна пара потомства мати не може, а отже...

 Погоджуюся: з біологічної точки зору головне призначення будь-якого організму – залишити потомство, якнайбільше здорового потомства. Самець у певній популяції зацікавлений в тому, щоби запліднити якомога більше самиць, для чого потрібно мати конкурентні переваги у порівнянні з іншими самцями.

 Саме тому протест проти гомосексуальності – значно більш неприроднє явище, ніж сама гомосексуальність. Та й якби ще протестували жінки, стурбовані тим, що замало чоловіків звертають на них увагу: натомість найактивніше протестують чомусь саме чоловіки. Хоча кожному з них якраз вигідно бути одним-єдиним гетеросексуалом у популяції: нехай решта самців кохаються між собою, більше самиць йому дістанеться!

 Природа сама каже гетеросексуалові: друже, я прибираю цих хлопців з твоєї дороги – обирай собі найкращих партнерок, розмножуйся! Як назвати того, котрий, замість подякувати природі за усунення конкурентів, вимагає примусово лікувати таких конкурентів, зменшуючи власні шанси?

Найактивніше протестують чомусь саме чоловіки. Хоча кожному з них якраз вигідно бути одним-єдиним гетеросексуалом у популяції.

 Хтось може сказати: добре, але ж є мораль, Біблія, Содом і Гоморра... Стоп. Ми ж говоримо про природність/неприродність? Жодна тварина не зменшуватиме своїх шансів на репродукцію лише тому, що так тисячі років тому було записано в книзі. Релігія – це неприродньо. Монах, який відмовляється від репродукції заради молитов – це так само неприродньо, як і гомосексуаліст. Суспільство, де 100% чоловіків стануть монахами, неминуче вимре. Щось я не бачу пікетів проти монастирів...

 Та й зрештою – чи є природнім патріотизм? Якщо в одному лісі зникає їжа – тварини переходять до іншого лісу, ніхто з них не залишається в несприятливих обставинах лише тому, що тут – його батьківщина. Олень не буде воювати за незалежність свого лісу від іншого, вовча зграя може захищати свою територію від сусідів лише до того часу, поки ця територія її годує. Зникне їжа – і жодних проблем: для нащадків краща інша територія.

 Релігія, наука, патріотизм, поезія – все це відволікає від репродукції. В найрозвиненіших країнах зменшується народжуваність, з'являються спільноти чайлд-фрі. Апеляція до біологічної репродуктивної функції як маркера нормальності/ненормальності може призвести лише до констатації ненормальності всього нашого біологічного виду.

 Ну, і я такий же: навкруги стільки здорових самиць – а я витрачаю час та зусилля лише на одну з них! Це ж так протиприродньо! Скажіть, я – збоченець?..

"Точка опори" для гей-спільноти в Україні

Детальніше: http://www.t-o.org.ua/

Свою діяльність Всеукраїнська благодійна організація "ТОЧКА ОПОРИ" здійснює по цілому ряду секторів, включаючи медичне забезпечення та охорону здоров’я, соціальне супроводження та допомогу, освіту, інформаційну пропаганду, адвокацію прав ЛГБТ-спільноти та роботу в регіонах.

«Комплекс Путіна»: самохідна влада фалоса?

Джерело: http://www.lgbt.org.ua/blogs/show_87/

З точки зору психоаналізу – танк є самохідним фалічним символом, алегорією безумовного домінування. “Комплекс коротунів” спонукає Наполеонів-Путіних до владного вивищення над оточенням.

Увагу багатьох психологів – дослідників влади – привертала компенсаторна функція домінування. Для особи, яка має значну владну потенцію і для якої застосування владних можливостей не становить психологічної проблеми, влада здебільшого не набуває самодостатньої цінності, а прагнення влади не перетворюється на один із провідних мотивів активності. Владна функція спрацьовує ніби сама по собі, а здійснення владних повноважень є звичайним і звичним модусом активності.

Натомість для особи, невпевненої у власних силах, психологічно слабкої, неспроможної до адекватного досягнення, здобуття домінантної позиції та посідання влади виявляється вельми привабливим. Особливо актуальним таке прагнення стає для різного роду невротичних особистостей і є, власне кажучи, одним із найзначущіших елементів конструйованого ними “несправжнього”, вигаданого невротичного світу.

Як зазначає український психолог Вадим Васютинський*, в основі фіктивного компенсаторного владного статусу лежить не справжня психологічна міць, а особистісна слабкість, то через будь-які вияви такої “домінантної” позиції тою чи тою мірою проступає психологічна неадекватність.
Відтак зазнавані невдачі, як правило, спонукають індивіда не до належної корекції поведінки, а до ще виразніших намагань укріпити свою владність. Такі залежності становлять одну з істотних характеристик невротичного кола. І загальна історія людства, і зміст повсякденних людських стосунків дають безліч прикладів свідомої, напівсвідомої чи майже несвідомої активності осіб, які потерпають від комплексу малоцінності і прагнуть заглушити його, замаскувати через здобуття влади над іншими людьми. Класичним прикладом є “комплекс Наполеона”, який спонукає низькорослих чоловіків до владного вивищення над оточенням.

*Васютинський В. Психологія влади в інтерактивному дискурсі//Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2003. – Число 30.