Джерело: http://www.lgbt.org.ua/blogs/show_87/
З точки зору психоаналізу – танк є самохідним фалічним символом, алегорією безумовного домінування. “Комплекс коротунів” спонукає Наполеонів-Путіних до владного вивищення над оточенням.
Увагу багатьох психологів – дослідників влади – привертала компенсаторна функція домінування. Для особи, яка має значну владну потенцію і для якої застосування владних можливостей не становить психологічної проблеми, влада здебільшого не набуває самодостатньої цінності, а прагнення влади не перетворюється на один із провідних мотивів активності. Владна функція спрацьовує ніби сама по собі, а здійснення владних повноважень є звичайним і звичним модусом активності.
Натомість для особи, невпевненої у власних силах, психологічно слабкої, неспроможної до адекватного досягнення, здобуття домінантної позиції та посідання влади виявляється вельми привабливим. Особливо актуальним таке прагнення стає для різного роду невротичних особистостей і є, власне кажучи, одним із найзначущіших елементів конструйованого ними “несправжнього”, вигаданого невротичного світу.
Як зазначає український психолог Вадим Васютинський*, в основі фіктивного компенсаторного владного статусу лежить не справжня психологічна міць, а особистісна слабкість, то через будь-які вияви такої “домінантної” позиції тою чи тою мірою проступає психологічна неадекватність.
Відтак зазнавані невдачі, як правило, спонукають індивіда не до належної корекції поведінки, а до ще виразніших намагань укріпити свою владність. Такі залежності становлять одну з істотних характеристик невротичного кола. І загальна історія людства, і зміст повсякденних людських стосунків дають безліч прикладів свідомої, напівсвідомої чи майже несвідомої активності осіб, які потерпають від комплексу малоцінності і прагнуть заглушити його, замаскувати через здобуття влади над іншими людьми. Класичним прикладом є “комплекс Наполеона”, який спонукає низькорослих чоловіків до владного вивищення над оточенням.
З точки зору психоаналізу – танк є самохідним фалічним символом, алегорією безумовного домінування. “Комплекс коротунів” спонукає Наполеонів-Путіних до владного вивищення над оточенням.
Увагу багатьох психологів – дослідників влади – привертала компенсаторна функція домінування. Для особи, яка має значну владну потенцію і для якої застосування владних можливостей не становить психологічної проблеми, влада здебільшого не набуває самодостатньої цінності, а прагнення влади не перетворюється на один із провідних мотивів активності. Владна функція спрацьовує ніби сама по собі, а здійснення владних повноважень є звичайним і звичним модусом активності.
Натомість для особи, невпевненої у власних силах, психологічно слабкої, неспроможної до адекватного досягнення, здобуття домінантної позиції та посідання влади виявляється вельми привабливим. Особливо актуальним таке прагнення стає для різного роду невротичних особистостей і є, власне кажучи, одним із найзначущіших елементів конструйованого ними “несправжнього”, вигаданого невротичного світу.
Як зазначає український психолог Вадим Васютинський*, в основі фіктивного компенсаторного владного статусу лежить не справжня психологічна міць, а особистісна слабкість, то через будь-які вияви такої “домінантної” позиції тою чи тою мірою проступає психологічна неадекватність.
Відтак зазнавані невдачі, як правило, спонукають індивіда не до належної корекції поведінки, а до ще виразніших намагань укріпити свою владність. Такі залежності становлять одну з істотних характеристик невротичного кола. І загальна історія людства, і зміст повсякденних людських стосунків дають безліч прикладів свідомої, напівсвідомої чи майже несвідомої активності осіб, які потерпають від комплексу малоцінності і прагнуть заглушити його, замаскувати через здобуття влади над іншими людьми. Класичним прикладом є “комплекс Наполеона”, який спонукає низькорослих чоловіків до владного вивищення над оточенням.
*Васютинський В. Психологія влади в інтерактивному дискурсі//Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2003. – Число 30.
Комментариев нет:
Отправить комментарий